вареники

Нове хороше пиво

В рамках п’ятничних дегустацій надибав нове пиво: Oettinger Weiss. Варять у Радомишлі. Навпрочуд приємний пшеничний смак, до якого я ставлюся дуже критично. Досі подобався лише Хугарден (тільки не російського розливу) і буквально тиждень тому ще одне надибав: Брюсель Бланш. А тут на тобі - вітчизняне, за якихось 10грн і таке хороше.

me

(no subject)



Шахтеры армии Новороссии спасают от голодной смерти котенка, брошенного фашистскими украми в запертой машине.
фрак

Лінкольн

Для підготовки до наступного балу подивилися фільм Лінкольн (2012).



Насправді чудова, сильна, глибока картина. Режисерська робота (Спілберг - наше все) на відмінно. Акторська - іноді до нападів замилування.



Ну і must see всім диванним пролітикам-насзливальникам. Картина, власне, присвячена особливостям політичного процесу у складний період життя молодої демовратичної держави. Вам хочеться дізнатися backstage нашого політикуму? Подивіться фільм і помножте це все (особисті інтереси, партійні умовності, військову загрозу, суспільний вплив, сімейний тиск, цейтнот) багатократно. Спробуйте уявити в подібних умовах себе і якість своїх рішень…

І продовжуйте працювати ще краще. На своєму місці, або там, де ви можете приносити користь.

А я спробую за кілька тижнів зіграти Лінкольна... Бачу, буде непросто.
ти ба!

Річниця

Насправді сьогодні дві річниці.
Перша, дуже особиста для кожного, - річниця наймасовіших розстрілів на Майдані.
В цей день ми з братами їхали туди виносити поранених. І запізнилися.
Collapse )

Ми тоді й не здогадувалися, що саме цього дня відзначатимемо ще й річницю російської агресії в Україні:

ти ба!

Рік

Рік тому я працював лише півдня. Бо першу половину дня провів з творчими цікавими людьми на Інститутській. В протигазі та касці. З бруком, проходячи попід стінками, бо перші постріли уже пролунали і що де звідки прострілюється не було зрозуміло. Ось прямо туточки:



А сьогодні на тій вулиці ставлять чорну сцену і чорні стели з прожекторами. Післязавтра там буде громадянська панахида. Але багато хто прийшов саме сьогодні, не чекаючи офіціозу.
ти ба!

Кузьма

У 1996 році якогось теплого вечора, можливо навіть на День Києва чи День молоді, ми з друганом на ім’я Зона вирішили втекти з казарми на Майдан, де проходив святковий концерт. Після вечірньої перевірки, коли всі виходи з будівлі ліцею були закриті, ми вилізли з кватирки вікна на першому поверсі (приблизно 3 метри від землі) і далі через паркан. До Майдану дістялися вже по темному і встигли почути лише одну пісню - останню. Вона називалася Війна, а співав її такий модний тоді свіжий гурт Скрябін. Я вперше побачив їх вживу тієї ночі.
Після закінчення концерту люди якось самоорганізувались грати в струмочок: пари ставали колоною, людина без пари забігала в арку і, обравши собі когось, бігла далі. Кожна пара арки могла опустити руки, аби примусити новостворену пару поцілуватися. Ми були в формі. Нас дуже, дуже радісно і від душі зупиняли.
Повернулися ми назад ближче до другої ночі. Лізли через ту саму кватирку, а зранку губи були як вареники.
В 2000 році те місце змінилося через реконстркуцію.
Рік тому на Майдані стало вже не до поцілунків.
А сьогодні вся Україна прощається з Кузьмою, який справді став культовою фігурою в українській сучасній культурі.
За останні п’ятнадцять років я його й не слухав зовсім - не той формат. Але Кузьма був одним зі стовпів нашої музики. Як боляче, що був. Як прикро і несправедливо, що саме зараз і саме так його не стало.
Але ту ніч, як і його яскраве життя, уже ніхто й ніщо не зможе змінити.
skryabin007
me

Шукаю оказію

Друзі, чи ніхто не збирається найближчим часом їхати через Черкаси?
Хорошій людині треба дещо передати.